вступне слово

У 2023 році ми презентуємо результати чергового, вже шостого дослідження «Індекс здоров’я. Україна», яке стало важливим інструментом для аналізу змін у сфері охорони здоров’я нашої країни. Цьогорічне дослідження відбувається на тлі безпрецедентних викликів, спричинених війною, яка суттєво вплинула на стан здоров’я українців, їхнє самопочуття та поведінкові моделі.

Війна принесла із собою значні втрати, негативний вплив на фізичне і психічне здоров’я, пошкодження та руйнацію понад 1500 закладів охорони здоров’я, вбила або травмувала понад 500 медиків. У той самий час частина пацієнтів отримали можливість проходити складне високотехнологічне лікування за кордоном, багато різних медичних місій наразі пропонують медичну допомогу пораненим цивільним і військовим. Україна отримує та закуповує сучасне обладнання, дооснащуються заклади охорони здоров’я після їхньої реконструкції. Міжнародні проєкти створюють можливості для обміну досвідом між лікарями та медичними сестрами, сприяючи розвитку спроможності людського капіталу в охороні здоров’я.

Дослідження не фіксує ці внутрішні та зовнішні чинники, але дає можливість зрозуміти, як вони впливають на знання і поведінку людей у випадку захворювання, на доступність методів діагностики та лікування та на пацієнтський досвід. Це дослідження не дає відповідей на виклики, що постають перед суспільством та медичною системою, але скеровує нас на пошук причин та формулювання потенційних ефективних рішень.

«Індекс здоров’я. Україна» – це масштабне, емпіричне та репрезентативне дослідження, яке проводиться з 2016 року. Джерелом даних для нього є соціологічне опитування населення, в якому кожного року беруть участь близько 10 000 респондентів – представників домогосподарств України. Це дозволяє проводити порівняння більшості показників у розрізі регіонів, а також відстежувати тенденції та зміни в поведінці населення щодо здоров’я. До 2020 року дослідження проводилося щорічно. У 2023 році воно було відновлено, що надає можливість знову оцінити зміни у ключових питаннях, які стосуються здоров’я та доступу до медичних послуг в умовах нових викликів, зокрема тих, що пов’язані з повномасштабною війною.

Цього року ми також звертаємо увагу на те, як зміни у поведінці та здоров’ї громадян впливають на демографічну ситуацію і стан людського капіталу країни. Результати дослідження є джерелом аналітики для Національної служби здоров’я України, Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я, а також експертів, дослідників, громадських організацій та міжнародних партнерів. Вони дозволяють ухвалювати обґрунтовані рішення, спрямовані на подолання актуальних проблем у системі охорони здоров’я.

Ми переконані, що дані дослідження важливі для формування політик та розробки стратегій у сфері охорони здоров’я як на національному, так і на регіональному рівнях. Ми висловлюємо подяку всім партнерам і колегам, які зробили внесок у проведення цього дослідження, та сподіваємося, що його результати стануть цінним інструментом для всіх, хто працює над покращенням здоров’я українців.

Вікторія Тимошевська
Виконавча директорка Благодійної фундації «Здорові рішення»
Міжнародний фонд «Відродження»

«Індекс Здоров’я. Україна» має на меті вивчити рівень задоволеності громадян медичною допомогою, а також їхню поведінку в ситуаціях, пов’язаних із здоров’ям. 

Задоволеність медичною допомогою – це суб’єктивна оцінка, але вона вкрай цінна для зворотного зв’язку з громадянами при проведенні реформ на місцевому рівні, а також для поширення успішних практик з реформування галузі між окремими областями.

Оцінка і досвід громадянина (потенційного чи фактичного споживача медичної допомоги) є ключовими для реформування системи як такої, що фокусується на потребах людей. Дослідження в рамках «Індекс Здоров’я. Україна» будуть продовжуватися в наступні роки та вимірюватимуть динаміку покращення надання медичних послуг в регіонах і в Україні загалом.

Таким чином ми побачимо, як змінюються оцінки людей в кожній окремій області в залежності від того, як в ній впроваджується медична реформа.

Благодійна фундація «Здорові рішення»
healthsolutions.ngo

 

www.worldbank.org

 

Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні
www.who.int/ukraine

 

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
www.kiis.com.ua

 

Школи громадського здоров’я НаУКМА
sph.ukma.edu.ua

Дослідження стану здоров’я населення України та задоволеності наданням йому медичних послуг було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Благодійного фонду «Здорові рішення для відкритого суспільства», Міністерства охорони здоров’я України та Всесвітньої організації охорони здоров’я з серпня по грудень 2023 року. Польовий етап дослідження тривав з 5 жовтня по 20 листопада 2023 року.

Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого населення (18 років та старших) України в цілому та кожної з 22 областей України, охоплених дослідженням та міста Києва. Дослідження взагалі не проводилося на тимчасово окупованих та наближених до зони бойових дій територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей. Тимчасово окуповані та наближені до зони бойових дій райони Запорізької та Херсонської областей, де не працюють українські оператори мобільного зв’язку, також не включені до дослідження.
Основою для запитальника для дослідження 2023 року став інструмент, що використовувався в попередніх хвилях опитування протягом 2016-2020 рр. Запитальник 2023 року був доповнений блоком запитань про психічне здоров’я, а також несуттєвими доповненнями до інших розділів.

Цільова аудиторія дослідження представлена неінституціалізованим населенням України віком 18 років і старшими, що мешкають у домогосподарствах у всіх областях України, окрім АР Крим, Донецької та Луганської областей. Окремою цільовою групою є внутрішньо переміщені особи (ВПО) – люди віком від 18 років, які були змушені залишити свої домівки через російську військову агресію та переїхали в межах України до областей, включених в опитування, незалежно від отриманого офіційного статусу ВПО. Обсяг вибірки - 400 респондентів у кожному з 23 регіонів (загалом 9 200 респондентів). У Запорізькій, Сумській, Херсонській та Харківській областях – методом опитування було телефонне інтерв’ю (САТІ); у інших регіонах – особисте інтерв’ю (САРІ) з використанням планшетів. У дослідженні використовується стратифікована ймовірнісна вибірка з випадковим відбором на всіх етапах. У результаті польового етапу було проведено 9250 інтерв‘ю.

До остаточного масиву увійшли 9241 інтерв‘ю. Результати дослідження були зіставлені з оціночними даними Державної служби статистики щодо частки окремих статево-вікових груп на 1 січня 2021 року. Для усунення розходжень, пов’язаних з рівномірною вибіркою в областях України, поєднанням двох методів дослідження та реалізацією випадкової вибірки, для даних опитування були побудовані ваги. Використаний у дослідженні дизайн вибірки вимагає зважування з метою:

1) компенсації рівномірного розподілу обсягу вибірки між регіонами;
2) усунення відмінностей між аудиторіями, які досягаються у телефонних та особистих інтерв’ю (дані, зібрані у телефонному режимі, зважені за освітою та рівнем матеріального добробуту; за основу для зважування взяті узагальнені результати областей, у яких проводилися особисті інтерв’ю);
3) компенсації зміщень за типом поселення, віковою та статевою структурою, спричинених випадковою вибіркою (відповідно до даних офіційної статистики від січня 2021 р.).
4) вирівнювання частки ВПО, опитаних у кожній області (дані, зібрані шляхом особистих інтерв’ю, зважені за статусом ВПО; за основу для зважування взяті узагальнені результати телефонних досліджень Омнібус КМІС, проведених після лютого 2022 р. (загалом понад 20 000 респондентів).